Copernicus Festival
2022: „інформації”
Ми усі живемо в інформаційних бульбашках – із цим багато хто погодиться. Проте добре це чи погано? Відповіді на це питання можуть бути кардинально різними. Мабуть тому, що ми живемо у різних інформаційних бульбашках.
То може почнемо від початку.
У другій половині ХХ століття світ дуже прискорився. З’єднуються останні ланки глобалізації, створюється новий кровотік світу. Вугілля, нафта і газ дають енергію все більше гарячим двигунам капіталізму, проте найважливішою сировиною стає інформація. Дякуючи їй можна розвивати нові технології, боротися із пандемією, відкривати таємниці всесвіту, але також контролювати спільноти, ефективніше проводити війни, сіяти ненависть.
Добре це чи погано, але ми побудували наш світ на основі сили інформації. Сьогодні, хоча її і більше, ніж будь-коли в історії людства, це вже не хаотичний потік. На цьому власне і полягає теорія про фільтри інформаційних бульбашок, про які вперше заговорив ще у 2001 році інтернет-активіст Елі Парізер.
Найрізноманітніші засоби і відповідні алгоритми слідкують за кожним наших рухом (від якогось часу треба розуміти це цілком дослівно – варто пам’ятати про це, коли ми хвалимося кількістю пройдених кроків). Таким чином постає наша “індивідуальна екосистема інформації”, в якій ми отримуєте тільки те, що вже отримували. Так само, завдяки ефективному управлінню інформацією, наш світ розбивається на мільйони частин, які усе менше хочуть мати щось спільне між собою. На думку багатьох людей це робить нас більш схильними до популістської пропаганди та підривання демократичних основ нашого світу. В свою чергу побутує думка, що це все тільки черговий крок до реалізації мрії, яка супроводжує людство протягом століть – повне задоволення індивідуальних споживчих потреб. Інформація, як ми її розуміємо сьогодні, – це один із найбільш складних винаходів нашої цивілізації. Фізики, філософи, мовознавці – усі продовжують сперечатися щодо її природи та принципів дії. Декого із цих вчених них можна буде скоро зустріти в Кракові під час Фестивалю Копернікус.
- Як доступ до інформації змінює наше сприйняття реальності?
- Чи алгоритми постійно фільтрують доступ до пропонованої нам інформації?
- Яка інформація про нас записана в генах і чи має це вплив на наш характер та поведінку?
На ці та інші питання відповідатимуть наші цьогорічні гості фестивалю, в тому числі Артур Екерт, професор фізики Оксфордського університету, який займається квантовою обробкою інформації; професор Міхал Косінскі, психолог Стенфордського університету, який довів, що залишені нами цифрові сліди іноді говорять про нас більше, ніж ми самі про себе знаємо; професорка Ева Бартнік, яка спеціалізується на генетиці та молекулярній біології, а також Даніел Таммет, британський письменник, обдарований незвичними здібностями обробки інформації завдяки мовній, числовій та візуальній синестезії.
Запрошуємо з 17 до 22 травня до Музею Інженерії та Техніки на вул. Вавжинця 15. Усі заходи Фестивалю Копернікус безкоштовні, пряма трансляція проводитиметься на каналі YouTube.com/CopernicusCenter